Знайти тебе, а потім втратити назАвжди...
Почути серце, торкнутись тіла і душі,
Закрити очі, солоні сльози заховавши,
І непомітно розчинитись у своїй журбі...
Шукати порятунку в таких солодких снах,
Де під дощем танцюєм до знемоги танго!
Метеликами розлітаюсь у твоїх піснях,
як від самотності мене рятуєш, наче янгол.
Я вже втомилась майже - нема без тебе раю!
І не знайду дороги, бо нас уже нема...
Та тільки спогади про тебе в серці заховаю,
Коли опуститься на землю самотня ніч, свята.
