Війна? А що таке вона?
Несе з собою плач і смуток.
П`ять букв у ній, а суть одна –
Зібрав життя хтось у свій жмуток.
Війна, навіщо вона нам?
Навіщо нам ті чвари люті?
І чути тільки, що десь там
Війною трупи до землі прикуті.
Війна, чи тільки ж ото ми
Пережили страшнії дні ті.
Коли страшніше від чуми
На смерть залишили солдатів в житі.
Війна – країна плакала і землю поливала
Кров`ю синів своїх, тоді ж
Так гірко раз у раз стогнала.
Війна, на Україну падала так часто
Тоді здригалася ланам усім вона,
Боліло наче лезом по зап`ястях.
Війна, забудемо усі про неї
Бо гості ми на цій землі.
Тут тільки тілом ми, а вже душею
Загрузли по коліна у багні.
Ти пам`ятай, що Україна босими ногами
Чимдуж тікала від війни.
Що пробиралась гострими тернами.
Щоб зараз вільними і живими були ми.
