Как хорошо, что некого терять,
и можно плакать.
Анна Ахматова
________________________________
...я б хотіла хоча б раз написати тобі листа на папері...
ніхто ніколи не втратить більше ніж може втратити...
і якщо за кожною стіною насправді заховані двері
то ці стіни мають хоча б щось для нас усіх значити...
попри те все що ми зможемо дати один одному
в період безнадійних прощань та найбанальніших віршів
у щастя твоє буде вірити далеко не кожен
це передчасне відчуття найсправжніших
та найжорстокіших снігів...
я маю час сказати як насправді ми нікому ніколи
неналежимо...
а ви мені у відповідь кидатимете свій фальшивий сміх
я кожного разу згораю у слові пожежею
і попелом лягаю до чиїхось передсердь та ніг...
шкода лише твоїх химер та спроб здолати кригу
нічних зізнань і всіх нездійснених телефонних дзвінків
бо й справді треба вміти закривати нецікаву книгу
і йти по снігу не залишаючи слідів...
і у проваллі спогадів та випадкових весен
жити сьогодні так немов востаннє
писати неначе слова то насправді стиглі черешні
і кинувши кісточку в плідну землю
вона цілим деревом проростає...
Які чудові образи,Мар'янко! Супер!
...у проваллі спогадів та випадкових весен
жити сьогодні так немов востаннє
писати неначе слова то насправді стиглі черешні
і кинувши кісточку в плідну землю
вона цілим деревом проростає... -
Poetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"бо й справді треба вміти закривати нецікаву книгу
і йти по снігу не залишаючи слідів...
і у проваллі спогадів та випадкових весен
жити сьогодні так немов востаннє"
Перечитую і перечитую...
Poetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душевно!Особливо точно про слова "писати неначе слова то насправді стиглі черешні
і кинувши кісточку в плідну землю
вона цілим деревом проростає..."
Так і повинно бути!))))
Poetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00