Хай грає, грає, грає це життя
Як той годинник б’ється без пуття.
Його спинити можуть тільки з зовні,
Але не бажано спиняти в повні.
У світанок спиниться, тоді
Буде як світанок у житті.
У день спиняється
Із сонцем грається.
Вже в вечір спиниться в останнє,
Тоді затьмарене чекання.
У ніч спинити не можливо,
Хіба, що спиниться злостиво.
Тоді відвернуться від нього,
Та лиш дадуть одну дорогу.
