Хай грає, грає, грає це життя
Як той годинник б’ється без пуття.
Його спинити можуть тільки з зовні,
Але не бажано спиняти в повні.
У світанок спиниться, тоді
Буде як світанок у житті.
У день спиняється
Із сонцем грається.
Вже в вечір спиниться в останнє,
Тоді затьмарене чекання.
У ніч спинити не можливо,
Хіба, що спиниться злостиво.
Тоді відвернуться від нього,
Та лиш дадуть одну дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292295
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: new_RW