Як мало значили слова,
Які мені колись писала
Я був закоханий юнак
Й любов в мені ця незгасала.
Ми були наче два крила
Летіли поруч із тобою
Та роз'єднала нас ріка
Років і суму за тобою.
Шкода, що час не повернуть
Бо я цього дуже хотів би,
Щоб знову повернути день
Коли тебе в собі зустрів я.
Ти не моя, сумує серце
І спогад лине, як міраж
Самотньо у житті без тебе,
Бо десь в душі шукаю шлях.
Тебе я хочу знов зустріти
І зазирнути в океан
І як колись життю радіти,
Бо поруч ти- моє буття.
Все більше слів малює спогад
Хоча це все мабудь лиш сон
Ти не одна, я не з тобою
Пішла за обрій давняя любов.
Життя тече, не зупинити,
Як мало значать ці слова
Тебе б побачити й радіти
Це справжнє щастя- ти і я.
Тепер уже зустрінусь з другом
Найкращим спутником життя
Ти вір, я не забуду
Тебе ніколи радосте моя.
