Я вийду з рамок вічності
Я вийду з рамок болю
В житті своїм невпиннім
Готуюсь я до бою
І безкінечність схожих днів
Я розірву невпинно…
І намалюю власний світ
Я після того певно…
І кожен день в нім не такий
І кожен з міксу почуттів
І хоч не кожен сліпить очі
Та тут подібних буть не може
В буденності кричить душа
В буденності так мало глузду
В своїм житті безглуздім
Експромтом зроблю шлях
І кожен день експромт життя
І кожен день все інші барви
Й експромтну стежку я життя
Назву тут шляхом зоряним.
