Україно моя, моя мальво рожева!
Ти для мене найкраща в світах і в віках.
З добротою небес, із хоробрістю лева,
Ти свій стяг підняла в мозолистих руках.
Відбивала ти грізні навали Батия,
Яничар і татар, і литовських князів.
І прадавня столиця, величний наш Київ,
Всі віки над Дніпром переможно зорів.
Заспіваймо пісень про мою Україну,
Про вишневі сади у ранковій росі.
І про мову чарівну її солов'їну,
Про ліси і степи в первозданній красі.
Моя земле єдина, святая і грішна!
Колосись пшеницями з роси і води!
Розцвітай калиново, багата й розкішна!
Нехай зріють жита, достигають плоди!
Хай натруджені руки всміхаються дневі,
Простягається небо для всіх голубе.
Коло хати цвітуть нехай мальви рожеві.
Україно! Вітаю із святом тебе!
08.08.2011
Вірш був написаний до 20 річчя Незалежності України.
Для того, щоб адаптувати вірш до сьогодення мною
було редаговано останній катрен.
*****
Хай натруджені руки всміхаються дневі,
Небосхил розливає над нами блакить.
Біля хати цвітуть нехай мальви рожеві,
Наша пісня і слово довіку звучить!
Як завжди гарно підібрані слова,але звучать тільки як вітання в день народження.Сьогодні мені сподобався вірш-Serga
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згідна з вами. У Sergа яскрава громадянська та патріотична лірика, "на злобу дня"
Мій же вірш дійсно був задуманий, як привітання з Днем Народження. Мені хотілося, щоб це привітання можна було читати і зараз, і через десять років.
У Sergа яскрава громадянська та патріотична лірика, "на злобу дня" 
