Останні дні..качелі..метеори..
Застрягли в пам"яті несказані слова..
Тремтять в руках ще не світивші зорі..
І дощ..він все по капельці змива..
За кадром хтось співає про любов..
Куліси..ніші..очі і софіти..
Я тихо гасну..вогник не прийшов..
Не суджено було мені горіти..
Глухі кути і люди без розмов..
Пусті клітинки..зошити горіли..
Мій сенс пішов..а з ним і час..пішов..
В якому ми сльозами руки гріли..
Красивий дим..і попіл сподівань..
Не плачу більше..бо сказали - сильна..
І змучена..від вічності чекань..
Не з мелодрами..опера - не мильна..
Весь світ в руках..ну а точніше - з рук..
Впав на асфальт комусь/чомусь під ноги..
І тріснув..це був мій останній звук..
Людини яка збилася з дороги..
