Привіт...
На вулиці вже весна...дивно,правда?А ми її так і не дочекались.Навіщо ти пішов?Ти ж так і не навчив мене літати...забрав мій спокій,сон...Весь світ став для мене чорно-білий,мене не зігріває сонце...я хочу до тебе...
Ти поруч...я відчуваю,я чую стукіт твого серця, та водночас ти так далеко.
Я знаю,тобі теж важко без мене, шалена відстань роз’єднала наші серця...
Але не душі, ти чуєш, не душі...я буду чекати тебе вічність.
Я благаю, повернись...
Повернись, коли перецвіте вишня і пелюстки падатимуть на землю, все навкруги буде біле наче у казці.Повернись коли на небі зійде ранкова зоря, повернись коли небо вкриється чорним шовком....повертайся до мене кожної хвилини...в думках,снах.Почуй звуки мого серця, заглянь у мої очі, не лишай мене одну.
Р.S.Я кохаю тебе
я стану сонцем і променем цілуватиму твої уста,
я стану вітром і обійматиму тебе.
я не рахуватиму до ста
і не боятимусь,що час мине...
ну принаймні стараюсь 
