Я напевно своє відіграла..
Певно час піти поза куліси..
Так..напевно все таки кохала..
Може й сильно..але все..завіса..
Ти прийшов..але уже без квітів..
Тай уже без вогників в очах..
Ти єдиний був в цілому світі..
Але ти поквітнув..і зачах..
Так звичайно..я уже не плачу..
Просто лютий..просто депресивно..
Ти тепер щасливий..я це бачу..
З іншою..чужою..це так дивно..
Дивне відчуття..напевно біль..
Може ностальгія..чи образа..
Може просто звикла що ти - мій..
І не можу відпустити зразу..
Я своє напевно відіграла..
Я піду..ти не кричиш "вернися"..
Я ціле життя тебе чекала..
А ми так безглуздо розійшлися..
Цій виставі вже прийшла розвязка..
Наш фінал..нажаль все закінчилось..
Дякую..це була гарна казка..
Просто боляче..що я так помилилась..
Гарний вірш!
