Чорні нігті, чорні вії, чорні сльози,
Чорна кава, стине на столі,
В чорнім небі, спалахнули чорні грози.
Чорна туш, тече по чорнім склі.
Я візьму, старий, шматок графіту
Й намалюю, чорним, твій анфас,
Стане чорною частина світу,
Та частина, де немає нас.
Ми існуєм, в чорнім диструктиві,
І в футболках чорних «Кому вниз»,
У шаленім, замороженім пориві,
В ері де немає чорних риз.
Чорна ніч нас обійма за плечі,
Чорно-чорно, стане навкруги,
Ми з тобою,наче звичні речі,
Та якби, не чорні вороги.
Я тебе кохаю надто сильно,
Почуття неможна очорнити,
Застиливши ковдрою байдужжя,
Виплутавшись,воно буде жити.