Чекаю літньої грози,
Що спопелить усі вагання,
Покладе край важкім чеканню,
Що громом грізним озоветься,
Розпечене остудить серце,
Що блискавицею ясною
Пітьму розкрає наді мною,
Й мене крізь ніч ту горобину
Поверне в ясну й чисту днину,
Що згорне крилонька мої,
З небес вернувши до землі,
Отої, що омиє душу,
Я вам у цім признатись мушу-
Чекаю літньої грози.
