Лети, опале листя, за вітром до землі…
Померкли, схолодніли сонця промені…
Віддзеркалює калюжа прозорість висоти…
А хмарна сніжність незабаром упустить пелюстки.
Ловлю краплини на долоні…
Чому ти не зі мною?
На віки я в твоїм полоні…
На віки я з тобою…
Та незабаром прийдуть зливи,
І небо вкриє темінь,
Уже і хмари в небі видно,
І насуває тінь…
Пожовкле листячко зів’яне,
Засохне і помре…
А я по стежці ніби п’яна,
Іду і мене гне.
І не турбує грім небесний,
Бо я сплю на яву…
Лише світанок цей воскресний
Осінню вів пору…
