Косить сіно, не себе, - троянди
Пелюстки сумні падають униз
Де ти бачив радісне світання?
Де ти бачив перший справжній сніг?
Краплі-невидимки теж летять угору
І приходить осінь чарівна
Небо голубе тебе вже колить
Радості нема, радості нема
Перехожі різні дивно бродять
Що шукають тут вони?
Залишки минулої турботи
І колосся стиглі на вогні
І ласкаво вітер всю розкаже правду
Відійдуть прохожі, повернуть у бік
Та не зауважать тут минулі сльози
І ніхто не взнає як болить
Адже й поле це забуло, поле тихо спить