Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: jaryj: Невинно убієнним - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ardoss, 27.11.2010 - 20:44
Моя душа плаче. У мого діда померло 4 братика і 2 сестрички, а також батько. А скільки їх всього, в цій темній книзі...
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумно. Потім в 1939 році мого прадіда вивезли в Сибір з родиною (прабабця і 4 синів). Його за українскість і прабабу там згноїли на отруїли зараженою водою. Наймолодший син помер, маючи кілька місяців, а решту дітей забрали в дитбудинки. Отакий то "совєцкій мьод"
Юля Фінковська, 27.11.2010 - 15:31
не розповідай такого.....вчора я про це розказувала....жах...там такі відео були....
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А зерно мільйонами тон відправляли в Європу - вичавлювали все з українців
Юля Фінковська, 27.11.2010 - 15:03
ми вчора ставили концерт про голодомор...плакали всі- хлопці і дів-чата.... jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нажаль це був геноцид українського народу
golod00x, 27.11.2010 - 01:10
Мои предки очень глухо и неуверенно рассказывали об этом. Они боялись? Да х*й там! Деду-то после лагерного восстания чего бояться было? Всё самое худшее... А может, потому, что было и в голоде 33-го, и 47-го что-то потустороннее, ритуальное. И это пугало.
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Західну Україну це не зачепило, проте - це був цинічно зазделегідь спланований геноцид українського народу. Люди не хочуть говорити, бо були свідками масового канібалізму, що не забувається ніколи. Страх перед могутністю влади не давав людям говорити про ці страшні роки
Окрилена, 27.11.2010 - 00:29
Солідарна з усім сказаним Такі події слід памятати - події, які неможливо осягнути сповна, бо вони суперечать здоровому глуздові, як і теперішню владу |
|
|