Усі мої спогади житимуть вічно -
Вони такі ж вічні, як наше кохання!
Хай день стане темною-темною ніччю,
Ці спогади будуть в журбі і стражданні.
Вони відігріють мене в сиву зиму -
Усе те, що юність буремна забрала,
До мене, старої, тихенько прилине,
Заплачу я мовчки... Тебе було мало!