Життя…ви ніколи не задумувались, що воно подібне до операційної системи комп’ютера….ось живеш собі розміреним життям, все влаштовує, і ти думаєш, що так буде вічно…але тут в один момент вривається в твоє життя невідомий «вірус»…і щось потихеньку починається…згодом ти дізнаєшся, що це – його найпоширеніша форма…спочатку живеться так само…ззовні ніби нічого не змінилось…а ось там, всередині…все частіше починаєш помічати, що щось воно не те, дещо ніби притуплює тебе, не дає дихати…дихати на повні груди…ти розумієш, що став одним з мільйона тих, які заразились ним… «вірусом»… «вірусом кохання»…але, як і всі інші віруси він потрапить в тебе, залишить глибокий слід…частинка його розчиниться у тобі…а сам він помандрує далі, адже ще так багато тих, хто не пізнав дію ЦЬОГО вірусу…
А ти?..А що ти?...З кожним днем ти відчуваєш, як він все більше поживає тебе зсередини, заважає жити…повноцінно жити….І ось ти вже опиняєшся на роздоріжжі:
- або намагаєшся жити з ним все життя, час від часу підліковуючи непотрібними антивірусами…
- або ж – Windows…Перезапуск…іноді це зробити доволі важко, адже стільки близьких і потрібних файлів зникнуть назавжди разом з непотрібними…але все-таки наважуєшся….бо розумієш – це єдиний вірний вихід….
Потім лише з посмішкою згадуєш те, як колись ти намагалась безрезультатно «залікувати» його, та все було безрезультатно…і спокійно вдихаєш свіже повітря лиш з однією думкою:
«Це було!Але в минулому! Дякуючи ЙОМУ я стала на краплинку сильнішою…»
І впевнено крокуєш в майбутнє, щоб згодом потрапити в тисячний раз на подібний «вірус»…але кожного разу ти плекаєш надію, що він генерується….нарешті без «Перезапуску» зробить тебе щасливою..життя…
