Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макієвська Наталія Є.: Скинутий тягар земного тяжіння - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ H&N, 26.05.2010 - 21:27
Деякі коми дещо збивають з пантелику і провокують на неправильне прочитання змісту. Чи то може просто я такий прискіпливий )
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Ви праві, але деякі зовсім не ставлять знаків
H&N, 26.05.2010 - 21:18
У мареві ночі виблискують зорі,На небі мерехтять ліхтариками, Кидають золотаві погляди На ще непройдені нами стежкИ. Показують в місячному сяйві шляхи, Які вже відшліфовані іншими, Де легкою ходою можна дійти З почуттям любові - до вічності... У безмежність величавого простору, Не прикуті до свого земного " я", Ми зринаємо і несемося, Немов остання хвилина життя пішла. Без хвилювань у серці, без метушні, Без хвороб , без почуттів у душі, Без лицемірства...Скинутий тягар Без тяжіння, без обов'язків... у Вівтар. імхо, так більш...за правилами чи що Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Все вірно, але я хотіла так, як є. Можна так читати і так. Я інколи переношу продовження рядка, на інший рядок. Можна і крапки, і ....Можливо так вільніше читається
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авторська. Можете редагувати
|
|
|