У мареві ночі виблискують зорі,
На небі мерехтять ліхтариками,
Кидають золотаві погляди
На ще непройдені нами стежкИ.
Показують в місячному сяйві шляхи,
Які вже відшліфовані іншими,
Де легкою ходою можна дійти
З почуттям любові до вічності...
У безмежність величавого простору,
Не прикуті до свого земного " я",
Ми зринаємо і несемося,
Немов остання хвилина життя пішла.
Без хвилювань у серці, без метушні,
Без хвороб , без почуттів у душі,
Без лицемірства...Скинутий тягар,
Без тяжіння, без обов'язків... у Вівтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192003
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.05.2010
автор: Макієвська Наталія Є.