Сад притих так ніжно в трепетнім чеканні,
Я ж в долоні сонця промені ловлю...
Рідна Україно, матінко кохана,
Як же розказати про любов свою?
Хай слова по полю жайворонок сіє,
Щоби простало колосом звідтіль,
Хай його землиця добротою гріє,
Щоб не замерзало в люту заметіль.
Хай слова пролються краплями водиці,
Щоби втамувала літню спрагу я.
З першої отої рідної криниці,
Що у ній скупалась доленька моя.
Хай слова квітують терпко і жаданно
Калиновим цвітом в рідному краю...
Рідна Україно, матінко кохана,
Як же розказати про любов свою?