Дрімають голуби під дахами,
і вітер бігає поверхами.
Жовтаве листя в'юнкими вальсами
летить додолу. А потім сальсами
знову зривається над асфальтами,
а люди бігають, люди з пальтами...
Руки ховаючи десь у пазуху
слухають музику геть відразливу,
що отим людям танці кленовії -
серця розбиті в них, а руки - кволії,
їм би спинитись хоч на годиночку,
намалювати в думках картиночку
пензлем осіннього танцювання.
Може й до них теж прийде бажання
в вальсі зірватись в небо блакитнеє,
щоб осяйнути світла величного
райдужним дзвоном листопадовим
із ніжним присмаком виноградовим.