Скошена трава, що шовком під ступнею
Розсипалась ще учора, на світанку,
Так смиренно склалася у копи...
А мені не вистачає пісень з ранку...
Води нап'юся із криниці,
Що копав мій дід тим літом,
Із веселки бризками водиці
У спеку буде серденько зігріте...
Нехай час, що плине неупинно
Як хмаринки над ставком, де балка,
Якнайдовше не матиме спину,
Поки в Те́рек впадатиме Ма́лка...
