В сіті слів, немов павук,
Маніпулятор плете трюк.
Емоцій тисне, мов важкий тягар,
Щоб волю вкрасти, мов підступний злодій-вар.
Газлайтинг – шепіт, що сумніви сіє,
Твою реальність під сумнів ставить, мріє.
Триангуляція – гра в чужі руки,
Де кожен крок – немов у темній муці.
Пасивна агресія – отрута в усмішці,
Контроль – ланцюг, що душу нищить.
Ідеалізація – зліт, а потім – падіння,
Гра на жалість – сльози, мов каміння.
Та знай, мій друже, ти не сам у цій борні,
Твоя душа – фортеця, не здавайся, ні!
Межі постав, як мури неприступні,
І голос твій – нехай лунає гучно!
Довіра – щит, а розум – меч гострий,
Від маніпуляцій захист – острів простий.
Не бійся «ні» сказати, не мовчи,
І вільним птахом в небо відпусти.
ID:
1035990
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.03.2025 03:26:27
© дата внесення змiн: 22.03.2025 03:26:27
автор: Далека Зірка
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
