Пiсля дощу так cвiжо стало...
i свiжiсть ця не має меж!
Вона з тобою нас зв"язала,
не врятувала вiд пожеж.
I знову ллється дощ.Послухай,
дощу акорди чарiвнi!
З ним твоє серце б"ється глухо,
i вiдбивається в менi.
Та знаю я,що це омана,
бо й хоч зi мною-ти чужий...
На мить я вiд дощу розтану,
нехай лиш мить ти будеш мiй.