Коли це закінчиться, Боже?
Я тільки-но стала одужувать.
Ти тицьнув мені крихту радості
Щоб все моє тіло напружити.
Тепер я знову розчавлена.
І хочу пошвидше розбитися.
Я хочу, мов цукор у чашці
У теплій воді розчинитися
Та жодна із ручок не пише
Й писати доводиться пальцями
Якби це була його шкіра
Й рядка написати б не зважилась
Я знову усе забуваю
До першої ноти агонії
Як важко себе ненавидіти
Як темно у себе в полоні.
17 Квітень, 2021
