Наслідки пожежі в академічній бібліотеці 1964 року ліквідовувалися протягом багатьох років. За існуючою інформацією, згоріло тоді близько 500 тисяч українських раритетів, а відновити вдалося лише половину.
Александрійську бібліотеку, як відомо, знищено ще в античну пору, ...в 47 році до н. е. Майже всю давньогрецьку й давньоримську літературу піддано знищенню в часи Седньовіччя і потрібен був Ренесанс, аби оживити хоч частину тієї книжкової спадщини. В новіші часи книжкове багаття горіло перед Гумбольдським університетом Німеччини з наказу гітлерівського фашизму (40-ві роки ХХ ст.), а в радянські часи до певної пори якщо книгу й не знищували, то вилучали з обігу шляхом запроторення її в т. зв. спецфонди тодішнього Комітету держбезпеки. «Переломним» тут став 1964 рік, коли спалахнула найбільша в Україні академічна бібліотека з нинішнім ім’ям академіка Володимира Вернадського.
...Україна бореться і обов’язково переможе варвара-загарбника, бо на її боці і правда, й духовність. Минуть роки, і на оновленій її землі відродяться всі бібліотечні надбання нездоланної України, на ній «врага не буде – супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди». Люди, а не нелюди з бандитської кремлядської дороги…
(Михайло Наєнко: «Пожежі в Академічній бібліотеці України – 60 років»)
Дякую, пане Ігоре 
