Яка свиня, такий свин,
який батько, такий син.…
ПриповідкаСвиня знічев’я влізла у город
й угоцала до пня незрілу ще капусту…
Та тут кмітливий до свиней народ,
далекий від свинячих насолод,
впіймав свиню у саж, що нидів пусто…
Й звернулася до ланових свиня, благаючи на волю відпустити...
Бо, бачте, дітки видіти щодня
її воліють… Звісно ж, не дурня –
хотілось бо малечі бути ситій!
Та ланові стояли, як стіна,
були ж бо ті на стороні закону:
заліз в чуже – у заперті конай
довіку і не покивайся на
сирітсво "хрюшок"
прісно і до скону.
* * *
Мораль цієї баєчки проста,
і ніде нам від правдоньки подітись:
нема скотини, ба, щоб без хвоста –
коли свиней, дай Боже, вже не ста-
не, ваш город...
дориють їхні діти.
10.03.2024
Дякую, Любо! Всяк мислячий не вірить у добро зі сходу! Там в геномі нуртує N-гаплогрупа, що всотала в себе підступність угро-фінів та агресивність ординців! Амінь!