*****
Прокинулися, встали
Й пішли із ворогами,
Які на нас напали,
В двобій, щоб поміж нами
Їх не було, бо сіють
Вони лише нещастя.
(Робити це лиш вміють).
Та прагнемо ми щастя
І волі, і свободи,
Як в світі цім земному
Усякії народи,
Які живуть у ньому.
За них же ми щосили
Б’ємось із ворогами,
Хай як би не просили
Скоритись нас. Ми з вами
Не скоримось повіки.
Хай й будуть протікати
В двобою крові ріки,
Та їм нас не здолати,
Бо ми непереможні
І тілом, й духом дужі.
Здолать ми їх спроможні
Й здолаєм. Небайдужі
Для нас життєві долі
Людей у нашім кра́ю,
Які свободи, й волі
Бажають, й щоб до краю
Дійшла війна жахлива,
Що нині в нас триває,
Щоб мир прийшов, мов диво,
Що кожен з нас чекає.
Він прийде. Мир настане.
Ми житимемо в ньому,
Коли війни не стане
У нашім кра́ю всьому.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
