Несказані слова - душі гіркий тягар,
Безжальна для ночей і днів отрута,
Суворий наглядач, що не бере хабар,
Та перетворить літо в хижий лютий.
Печаль і радість знову б’ються на мечах,
І через мить вже сходяться у танці.
Так розчинятись здатен смуток у очах
Під сміху передзвін та шум овацій.
Та обпікає те, що вимовить не смів,
Не стало сил, чи думалось - невчасно,
І тліє в серці ще вугілля почуттів,
Що віддані без бою в пекло часу.
