*****
Крок за кроком я іду
Шляхом свого життя,
Де з собою я веду
Думки та почуття
Чи вони мене ведуть.
В мені ж бо повсякчас.
В тому ж є і їхня суть,
Яку зітре лиш час,
Як і їх, коли навік
Я до кінця життя
Дійду, звідки вже повік
Не буде вороття.
Буде це колись, однак
Доки ще я живу,
Маю проживати всмак
Кожную мить нову.
Що б не сталось, маю йти
Я уперед лишень,
Та не тільки я, а й ти
Йти маєш кожен день.
Слід іти і в той же час,
Коли вже сил нема,
Віривши в те повсякчас,
Що йдеш все ж недарма,
А колись дійде́ш таки
До мрії, до мети,
Що ти дуже залюбки
Прагнеш досягти.
Та до них, знай, ти дійде́ш
У час лиш той, в який
Всіх своїх сил докладеш.
Адже наш світ такий,
Де не досить лиш бажать
Щасливим завжди буть.
Слід старанно працювать,
Щоб бажане здобуть.
Євген Ковальчук, 03. 10. 2020
