Не думати про тебе я не можу
Подумати - не знаю, що робити
Отак от днями почуття тривожу,
Намагаюсь далі якось жити
Про тебе хочу я дізнатись
І просто в очі зазирнути
З тобою цілий день гуляти
До себе міцно пригорнути
Я хочу слухати тебе:
твій сміх і голос просто чути.
Питати весь цей час себ́́Е:
"Хіба таке ще може бути?"
Я хочу твою руку взяти
і ніжний дотик той відчути
Тебе жадаю ... обійняти
Про всіх на термін той забути
Мене не лякає, що буде
І цього я знати не хочу
Можливо, мене ти забудеш
і я - твою вроду дівочу
Та поки це лиш чистий аркуш
Я хочу отут занотнУти:
Ти - краща у світі з панянок,
яких неможливо забути!
"занотнути" - авт. неологізм