*****
Війна усе-таки у нас
Всіх повністю мине.
Тоді настане мирний час,
Який нас огорне,
Неначе мити немовля.
У мирі буде жить
Вся українськая земля
Кожнісінькую мить,
Допоки сонце золоте
На небі ще сія.
Мине життя це непросте,
Що маєм ти і я…
Мине жорстокая війна.
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
У післязимній* час.
У мирі житимемо ми
У рідному краю
Усі щасливими людьми,
Неначе у раю.
Ця світла мить до нас іде.
Вона до нас спішить.
На неї кожен палко жде.
Неначе птах, летить
Вона до нас, в наш рідний край
Єдиний в світі цім,
Який кохаємо ми вкрай,
Бо живемо у нім.
Він в нас один так, як цей світ
У всесвіті усім
Більш чотирьох мільярда літ.
Наш край – наш рідний дім.
Тож захищаймо всі його
Від ворогів, щоб жить
У мирі протягом всього
Життя, усяку мить!
* Післязимній – розм. Післязимовий
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022