*****
Бокал життя, немов вино,
До дна ти випивай,
Адже одне у нас воно.
Тож часу не втрачай.
Від нього те бери лишень,
Що думи й почуття
Твої втішає кожен день,
Щомить, усе життя.
Лихі стежки минай завжди,
Щоб лиха не зазнать,
А впевнено тули лиш йди,
Де щастя будеш мать.
Іди до щастя без журби
Й подібних почуттів,
А радо й впевнено, аби
Ти все ж його зустрів.
Якщо ж завади на шляху
Зустрінеш, то й нехай.
Ти лиш, позбавившись страху,
Сміливо їх долай,
Доклавши всіх зусиль своїх,
Що маєш у собі.
Адже здолати зможеш їх,
Та тільки в боротьбі.
Із ними ти щосил борись.
І їх здолаєш вмить.
Лишень повік їм не корись,
Щоб у біді не жить,
Яка прийде, як перешкод
Тих не здолаєш ти,
У вигляді важких знегод,
Які перемогти
Ще важче буде, аніж ті
Завади, що зустрів
Ти якось на життя путі,
Хай навіть і не хтів.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 24. 09. 2020
ID:
997722
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.11.2023 20:45:29
© дата внесення змiн: 03.11.2023 20:45:29
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
