Війна іще триває
У рідному краю
Моїм і серце крає
Без крапельки жалю,
І душу розриває
На клапті, на шмаття,
В ній світлі убиває
Нещадно почуття
І тільки темні сіє
І почуття, й думки.
Й душа уся лиш скніє
І в’яне, мов квітки
В жахливую погоду.
Нехай була війна
На світі цім ще зроду,
Одначе кожен зна,
Що бути не повинно
Її, тому що зло
Вона несе невпинно,
Щоб зле усім було.
Найгірше ж, кожен знає,
В ній, що людські життя
Нещадно забирає
Вона без співчуття.
Та люди ті ж на світі
Страшну війну й ведуть
І інших теж у сіті
Її всякчас беруть.
Для чого? Щоби мати
В нім владу над всіма?
Одначе що й казати,
Бо ж суті в цім нема.
Збагнім це врешті, люди,
І припинім вести
Війну жахливу всюди,
Щоб мир лише нести!
Євген Ковальчук, 27. 09. 2022
