Рідне місто моє ти, Дніпро,
Найгарніше для мене у світі.
Тут кохання щасливе було.
І зростали упевнено діти.
Твою велич, чарівну красу
Не можливо усім передати.
Та в душі у своїй я несу
Ту доріжку до рідної хати.
Грають хвилі Славутича вальс.
Омивають славетний ДІМ -ПАРУС.
А на ньому тризуб увесь час
Нам країни нагадує славу.
Наша НАбережнА всіх дивує.
Бо найдовша в Європі вона.
Зачаровує гостя красою.
Бо насправді така лиш одна.
І стоїть на трьох пагорбах місто.
Наша велич і гордість дніпрян.
Та ось ворог здурів уже дійсно,
Як паскудний нахаба тарган.
Без запрошень у нашу країну
Пруть рашисти "на поміч" до нас.
Відправляють людей в домовину.
І від цього наш настрій погас.
Та ми сильні і вільні всі люди.
ВСУ в Україні міцне.
І ми віримо в те, що мир буде.
Над Дніпром буде сонце ясне.
Тетяна Казмірук
