уві сні відкриваючи двері,
Знаючи,
Там незвідана сила існує,
Та коли ти сумуєш,
Я відчуваю поруч щастя призрачне,
ти в мої сни приходиш часто,
моє ти призрачне щастя.
Уві сні бачу силу незвідану,
І навіть здатне дістатись небес…
Ось така є можливість,
Летіти зі мною немов у хмари,
так бережу Я щастя примарне,
Не відходжу ні на хвилинку від тебе,
Відчуваю силу незвідану у небесах,
знаю я в силах, я зможу,
Зло перетворити на простий жарт,
Лише тебе побачити,
Мені непідвладні небеса
і незвідані сили небес,
але сидячи на краю всесвіту,
я відчуваю силу із небес,
Тепер я знаю ти поряд
і я бачу поруч своє призрачне щастя,
то почуття смутку мені
передаються з небес,
Можу Доторкнутись до тебе,
тільки уві сні,
То з тобою разом уві сні на небі літаю...
Так про наше призрачне щастя мрію,
Та вірю,
відбудеться від любові священної...
все те, про що мріяли...
не шкодуй, про те,
що призрачне щастя тепер не поруч,
нехай краще залишається
щастя призрачне невидимим,
ставши ближче і ріднішим,
коли заснеш у ночі
І відкриєш небесні двері…
То вночі будемо спати з тобою в обнімку,
просто вір, любов розлуки сильніше,
вернешся знову чарівною птахою,
Принесеш за собою незриму силу,
і знову посміхнешся любові своєї...
ID:
990398
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.08.2023 09:34:23
© дата внесення змiн: 03.08.2023 09:34:23
автор: NaTa Ly
Вкажіть причину вашої скарги
|
