Смерть летіла в небі на крилі ракети,
Десь спокійно люди спали на планеті.
То диявол лютий розкриває пащу,
Нищить люд невинний і дітей нізащо.
Вогняним потоком ніч дихнула з неба,
Знов земля здригнулась. Скільки ж тобі треба?
Кате розпроклятий, скільки сліз і болю?
Досить вигравати з долею людською.
Боже всемогутній, поверни їм зло,
Все, що вони роблять, щоб у них було.
І нехай потонуть у своїй крові,
А для нас настане спокій на землі.
Україна стогне - світ і далі спить,
Ранком вип'є каву, щось погомонить.
Їм того не чути, їм так не болить,
Бо ракета смерті не до них летить.
Зоя Журавка.
