Час гортає давні сторінки,
Хочеться знайти у них хороше.
Та на них давно уже замки,
В заперті усе, що найсолодше.
Відкриваю обережно кожен лист,
Кожен з них вже пожовтів від часу.
Повернутись у минуле знайду хист,
І ковтками п"ю ще повну чашу.
Все було, інакше неможливо,
Буревії, грози і дощі.
Ніби я й була колись щаслива,
Щиро вдячна я своїй душі.
Розправляю загнутий листочок,
Щось важливе, мабуть, у моїм житті.
І пробіг по тілу холодочок:
Незабутні і найкращі дні.
Не добавить щось і не віднять,
У минуле вже замкнулось коло.
Пізно щось назад вже повертать...
Чом же до сих пір твій чую голос?..
Гарно! Любо читати такі вірші.
А що це за О? Атак це ж Ваше до мене прикотилось,поставте його на місце - перша строка: Сторінки. А то можу привласнити не нароком