Я була тут...на тій самій стежині,
На котрій ти сказав мені:"Прощай".
На котрій моє серце розділилося
На перший і останній мій причал.
Я була тут...на тій самій вершині,
На котрій ти сказав:"Досить кричать".
На котрій потім лиш летіло пір'я,
З моїх обскубаних крил та жадань.
Я була тут...на тій самій могилі,
На котрій ти сказав лиш:"Вибачай".
На котрій вже засохли усі квіти,
В безвиході після отих оманливих очей.