В сузір’ї сильного Тельця,
Поблизу Сина і Отця
Маленькі зорі спалахнули,
Що наші душі стрепенули...
Їх лише дві – перлини ночі,
Їх лише дві – неначе очі.
Твоя й моя – дві доньки Долі,
Твоя й моя – на небі-полі...
Вони так близько й так далеко,
Вони думок наших лелеки.
Летять, горять і не згасають;
Їх лише ранок десь ховає;
І, де вони, хтось запитає;
А прийде вечір – знов засяє
У небі пара зір гарячих,
Яких ніхто-ніхто не бачить,
Крім нас з тобою...
21.04.1997