присвячено ІГГ
Палає небокрай,
Чекає час смеркання...
В душі моїй розмай,
В душі – весни бажання.
Фантазія росте
І зваба твого тіла –
І стримати себе
Мені вже не під силу...
Обійми – як вогонь...
Слова “тебе кохаю”...
Тепло твоїх долонь
В душі своїй ховаю.
Голубить ніч тебе,
Вуста шалені й ніжні...
І в височінь небес
Летить миттєва вічність...
Палає небокрай,
Чекає час світання...
В душі майнув розмай,
В душі – сумні зітхання.
1.05.1998
