На прогулянці у сквері Думи стали на папері. В притаманній їм манері Сусіди стукають у двері. Виручай, бо помираю, Вибачай, пусти до раю. Тільки моя хата скраю І нічого я не знаю Ти, як ті незвані гості, Маєш приводи для злості. Оминай мою хатину, Покидай ти цю країну. © Teodor Fanger
ID: 967760 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 08.12.2022 17:55:33 © дата внесення змiн: 18.02.2023 10:07:50 автор: Teodor Fanger
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie