Сміх незбагненних барв
серед руїн ряснів.
Дівчина — море снів,
дівчина — перший сніг.
Вільним пітьма не ланцюг:
самі собі лани.
Буде блекаут — танцюй,
рухаючись з глибини.
Буде блекаут — співай
ті бірюзові пісні,
Спокій в них, мир та вайфай,
світ, де немає русні.
Та все одно кохай,
темно у спальні чи ні.
Сняться хай Хокусай,
море, дім навесні.
Небо — бринить як струна,
глянеш на нього лишень —
не перетворене поки що на
мішень.
