***
Протягнувши сніжні руки, сипле заметіль.
Посівати до розлуки має на меті.
Попрощався гай з травою, тиша без пташок.
Лід з відлигою по двоє, йдуть за кроком крок.
***
На прогулянку містяни вивели собак,
Інсталяції, безтямні, не зберуть ніяк.
Сніговик-шпигун незграбний у дворі завмер.
Моркву ськає, інші скарби : вуглі та цебер.
***
За кожухом хмар лінялих сонцю не до справ.
Вітер. Сосни обійнялись. Час розмов настав.
Розійшлися по кав’ярнях завтрашні вожді.
Передсвятове, примарне спонука до дій.
***
По землі промерзлій мимо ковзанок-калюж,
Доля бродить пілігримом, тільки зір примруж.
Ранніх сутінок омана настрій не псує.
Приказка існує знана : кожному своє.
