.⠀⠀⠀⠀⠀Середзим’я
⠀
Ти середа зими моєї – Середзим’я:
Ні світла, ні тепла, без щогли та вітрил,
Що вибухові хвилі геть знесли подвір'я –
Не віриться тобі, хоч я й давав посил,
⠀
Що сунеться війна, коли - ні сном, ні духом,
Без сорому, що на початку всіх основ,
Жили ми на землі, таскаючи за вухом
Із янгола перо. Я ж довго мовчки йшов.
⠀
Втаїв, що взнав кохання лиш наполовину
Та вірю в суд страшний – не вірю владі я,
Що я молюсь, коли твою цілую спину:
Ти - мій руко́пис, друга часточка моя.
⠀
І ми одні з тобою серед ві́ршів хору,
Зі снігу та землі, із льоду й темних віх,
Всередені зими, війни і точок зору,
Де для страшно́го суду - музика та сміх.
⠀
Автор Alexandr Kabanov
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
* * * *
Среда моей зимы, ты – средизимноморье:
без света и тепла, без мачты и ветрил,
когда взрывной волной разрушено подворье –
не верится тебе, а я же говорил.
О том, что быть войне, когда ни сном, ни духом,
не ведая стыда, в начале всех начал,
мы жили на земле, храня за правым ухом –
из ангела перо, как долго я молчал.
О том, что изучил любовь наполовину,
и верю в страшный суд, и ненавижу власть,
о том, что я молюсь, твою целуя спину:
ты рукопись моя, моя вторая часть.
И мы с тобой одни – среди стихотворений
из снега и земли, из темноты и льда,
среди большой зимы, войны и точек зрений,
как музыка и смех для страшного суда.
ID:
969018
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.12.2022 23:20:12
© дата внесення змiн: 22.12.2022 23:20:12
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
