Коли на шиї небосхилу
Порветься кам'яне коралі,
Гаш світ із пекла вознесеться
Відбивши підлості удари.
Ми відбудуєм неодмінно
Всю сутність втраченої долі,
Нехай же цеглою нам будуть
Весна та прагнення до волі!
Ми сонцем сплетені на віки
Серця ніколи не загубим!
Нехай же серцем нашим стануть
Оці одвічно мужні люди!
Усі хто стінами за брата
І за сестру і за дитину!
Хто вже здружився з автоматом
Аби не втратити Вкраїну!
