Виплітає павутинку в небі сонячний павук.
І цнотливо мріють хмари перевівши млявий дух.
Запрягла вже вітер пташка, мов гордистого коня,
А стрункі заспеклі буки хлепчуть бражку навмання.
Розкурочені ялинки тихо нудяться в тіні,
Лиш сміливі вільховинки розчинились в вишині .
Хвилі дикі, аж танцюють з божевіллям у ставку ,
І осідлані безраддям дух свій гублять у піску...
