Як добре, коли я поруч.
Напевно ти добре знаєш,
Як легко іти пліч-о-пліч,
Так, наче не йдеш - літаєш.
Але так буває, любий,
Що в серці немає віри,
Бо є, "що говорять люди",
Або холодок зневіри.
Та це все пусте, мінливе,
Й в цілому не має сенсу:
І цей холодок зневіри,
І те, що боліло в серці.
Хоч інколи забуваєш,
Я - дар, аж ніяк не здобич.
Та все ж таки добре знаєш,
Як тепло, коли я поруч.
