Боюсь сміятися, щоби не плакати
Боюсь радіти, щоб не сумувать.
А дні повзуть, мов близнюки, однакові.
Чи можна якось страх угамувать?
Давно мене, мов зрадники, полишили
Приємні сни, залишивши жахи.
У кожній миті, наодинці з тишею,
Відмолюю усі свої гріхи.
Вишукую схвильовано у просторі,
Бодай який, але утішний знак.
Болючістю, в тобі потреби гострої
Шукаю, наче човен, свій маяк.
Обняти міцно, в очі подивитися.
Зустрітися з тобою, хоч на мить.
Лиш плакати, боятися, молитися...
Ти на війні.Мені душа болить.